Карієс – захворювання твердих тканин зуба, що протікає з обов’язковою присутністю мікроорганізмів, унаслідок чого виникають функційні й естетичні його дефекти.

Катаральний стоматит – ураження слизової оболонки порожнини рота, розвивається в разі браку догляду за порожниною рота, що призводить до появи масивних відкладень на зубах і руйнування зубів.

Кіста – порожнина в кістці щелепи навколо кореня зуба.

Кісткова пластика – операція, що збільшує обсяг і підвищує якість кістки. Головне завдання такої операції – створення оптимальних умов для зубного імплантату, якому необхідний великий обсяг щільної кістки.

Клиноподібний дефект – руйнування твердих тканин зуба біля його основи (шийки), що виникає внаслідок хронічного перенавантаження, частіше від час бруксизму.

Композит – вид пластмаси з високим вмістом неорганічного наповнювача.

Корінні зуби (моляри) – це шості, сьомі і восьмі зуби постійного ряду, які слугують переважно для первинної механічної обробки їжі.

Коронка – це вид реставрації, що покриває видиму частину зуба з усіх боків і фіксується спеціальним цементом. Використовується для відновлення зубів, зруйнованих карієсом, зламаних або тих, які змінили колір.

Коронки на каркасі з діоксиду цирконію – найестетичніший і найміцніший варіант із наявних на сьогодні коронок з «безметалевої кераміки" у світовій стоматології. Каркас коронок із безметалевої кераміки виготовляється на цифровому верстаті (фрезері) з відсканованого зліпку зубів із суцільного блоку діоксиду цирконію. Потім на готовий каркас наноситься спеціальна керамічна маса для роботи з діоксидом цирконію.

Кюретаж (ямки) – вишкрібання (вичищення) ямки зуба від грануляцій, хронічних осередків інфекції, чужорідних тіл (пломбувального матеріалу, уламків зуба і т. ін.)